|
перпендикулярно до ліній магнітної індукції зі швидкістю v. У провіднику під час руху виникає ЕРС індукції і індукційний струм, напрям якого можна було б визначити за правилом правої руки. Однак ми скористаємося цим прикладом, щоб сформулювати загальне правило визначення напряму індукційного струму, застосовного в усіх випадках.
У даному прикладі можливі два напрями індукційного струму — до нас і від нас. Дослідимо обидві можливості.
Припустимо, що індукційний струм спрямований до нас (стрілка 1). Тоді на провідник діяла б сила Ампера F2, напрямлена вздовж вектора швидкості (в цьому легко переконатися, скориставшись правилом лівої руки), і .провідник не треба було б переміщати в цьому напрямі. Він сам рухався б з прискоренням. Однак це неможливо, тому що порушувався б закон збереження енергії. Адже кінетична енергія провідника зростала б сама собою і одночасно виникав би індукційний струм, для чого теж потрібні затрати енергії. Очевидно, ми помилилися, припустивши, що індукційний струм спрямований до нас.
Нехай індукційний струм спрямований від нас (стрілка 2). У цьому випадку сила Ампера спрямована проти руху провідника, і щоб він рухався рівномірно, тобто підтримувалась стала ЕРС індукції і був постійним індукційний струм, до провідника слід прикласти зовнішню силу. Ця сила має виконувати роботу з подолання сили Ампера. Під час виконання роботи енергія зовнішніх тіл перетворюється в енергію індукційного електричного поля.
Таким чином, можна зробити висновок, що збуджуваний у замкнутому провіднику індукційний струм має такий на-
|
|
