| Переглянути всі підручники | |||||||||||||
| << | < | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | > | >> |
|
||
|
Мал. 112
фракцією хвиль. Це явище властиве будь-якому хвильовому процесу такою ж мірою, як і інтерференція. Досить зручно спостерігати за явищем Дифракції хвиль на поверхні води, поставивши на шляху хвиль екран зі щілиною. Якщо ширина щілини набагато більша за довжину хвилі (мал. 111 а), форма хвильового фронту після проходження через щілину майже не змінюється, а за екраном утворюється тінь. Якщо ширина щілини порівнянна з довжиною хвилі, за щілиною поширюється кругова хвиля так, ніби в отворі екрана міститься джерело хвиль (мал. 111, б). Оскільки довжина світлової хвилі дуже мала (за звичними для нас масштабами), то в звичайних умовах спостерігати огинання світлом перешкод значно складніше. Для цього ширина перешкод (вузьких екранів, щілин тощо) має бути порядку 1 мм. Поставимо перед проекційним апаратом 1 щілину 2 і світлофільтр 4. Пучок світла, що виходить з цієї щілини, освітлює другу розсувну щілину 3, зображення якої розглядається на екрані 5 (мал. 112). Зменшуватимемо ширину другої щілини. На екрані проти щілини буде видно світлу смугу, ширина якої тим більша, чим вужчою стає щілина, а за світлою смугою чергуються темні й світлі смуги. Якщо повільно змінювати ширину другої щілини, центральна світла смуга змінюється на темну, оточену з обох боків почергово світлими і темними смугами. Колір світлої смуги відповідає кольору використаного світлофільтра. У разі освітлення білим світлом утворена дифракційна картина буде більш розмитою і матиме райдужне забарвлення. Аналогічна картина спостерігається, якщо замість другої щілини поставити натягнуту на рамку тонку дротину або гладеньку капронову нитку. В цьому випадку в центрі дифракційної картини завжди утворюється світла смуга, а з обох боків її оточують почергово темні й світлі смуги. |
||
| Переглянути всі підручники | |||||||||||||
| << | < | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | > | >> |