|
|
що поки енергія електронів не досягає 4,9 еВ, вони зазнають у просторі К—С лише пружних зіткнень, внаслідок яких електрони не втрачають енергії. Отже, всі електрони, які проходять через чарунки сітки С, доходять до анода А і проходять через гальванометр. Як тільки кінетична енергія електронів досягає 4,9 еВ, відбуваються непружні зіткнення, і електрони повністю віддають енергію атомам Гідраргіруму. Зрозуміло, що електрон, втративши кінетичну енергію, не зможе подолати гальмівне поле у просторі С—А і не досягне анода.
Подальше збільшення кінетичної енергії електронів спричиняє зростання сили струму доти, поки енергія не досягне значення 9,8 еВ. Це зростання відбувається тому, що електрон, втративши частину енергії внаслідок непружного зіткнення, має її ще достатньо для подолання гальмівного поля у просторі С—А. Різке зменшення сили струму при досягненні енергії 9,8 еВ відповідає випадкам, коли електрони внаслідок зіткнень з кількома атомами Гідраргіруму зазнають двох непружних співударянь, у кожному з яких втрачають по 4,9 еВ. З цього досліду випливає, що під час зіткнення з атомом Гідраргіруму електрони втрачають енергію порціями в 4,9 еВ, а атоми поглинають енергію такими самими порціями.
Аналогічні досліди були проведені й з іншими газоподібними речовинами. Було встановлено, що в парі калію електрони втрачають енергію порціями в 1,63 еВ; в парі натрію — порціями в 2,12 еВ; в гелії — порціями в 21 еВ.
|
|
