| |
Відомо, що з ядер можуть вилітати і поглинатися ними альфа-частинки. За допомогою альфа-частинок з деяких ядер можна вибити протони, з інших — нейтрони. Які ж частинки входять до складу атомних ядер?
До 1932 р. (до відкриття нейтрона) були відомі дві (якщо не враховувати фотонів) елементарні частинки: електрон і протон. Було висловлено припущення, що ядра атомів складаються з протонів і електронів. Наявність в ядрах електронів, здавалося б, підтверджував факт бета-розпаду, при якому з ядер атомів вилітають електрони. Однак швидко з'ясувалося, що таке уявлення про склад ядра суперечить дослідним даним.
Відразу ж після відкриття нейтрона німецький фізик В. Гейзенберг висловив гіпотезу, що до складу атомних ядер входять лише протони і нейтрони! Уявлення про протонно-нейтронний склад атомних ядер підтверджене великою кількістю експериментів і нині є загальновизнаним. Ядерні частинки — протони і нейтрони — часто називають нуклонами.
Атом електрично нейтральний. Тому число протонів у ядрі атома має дорівнювати числу електронів в оболонці атома, тобто атомному номерові цього елемента. Наприклад, атомний номер алюмінію 13, це означає, що ядро атома Алюмінію містить 13 протонів.
Майже вся маса атома зосереджена в його ядрі. Але маса ядра складається з мас усіх частинок, які входять до складу ядра. Загальне число частинок в ядрі позначається через А і називається масовим числом, іншими словами, масовим числом А називають суму числа протонів Z і числа нейтронів N в ядрі: А = Z + N.
|
|
