|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
нається ядром Бору і виникає ядро Карбону. Звичайно у реакціях такого типу нове ядро буде в збудженому стані і, випромінивши один чи кілька гамма-квантів, переходить у нормальний (незбуджений) стан.
3. Поглинання ядром бомбардуючої частинки і випускання ядром однієї або кількох частинок (протонів, дейтронів, альфа-частинок, нейтронів). Прикладом такої реакції може бути
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
коли дейтрон поглинається ядром Берилію, а ядро, що утворилося, випромінює нейтрон, і виникає ядро атома Бору (мал. 156).
Прикладом реакції, у якій поглинається протон, а випромінюється альфа-частинка, може бути реакція перетворення Флуору в Оксиген:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо енергія бомбардування частинки велика, то ядро, що утворилося, може випустити кілька частинок. Наприклад, під час бомбардування дейтронами з енергією 60 МеВ Лантану утворюється ядро, яке може випустити 6 нейтронів і перетворитися в ядро Церію:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Розщеплення ядра на кілька частин. У разі бомбардування ядер частинками великих енергій може спостерігатися розщеплення ядра на кілька частин. Так, наприклад, під час бомбардування протонами досить великої енергії ядра атома Бору останнє може розпастися на три альфа-частинки.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мал. 156
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|