|
Існує багато різних типів індукційних генераторів. Однак ми не розглядатимемо деталі їх конструкцій, а обмежимося лише принципами їх будови. Кожен генератор складається з двох основних частин: електромагніту (або постійного магніту), який створює магнітне поле, і обмотки в якій індукується змінна ЕРС (у розглянутій на малюнку 49 схемі генератора це обертова рамка).
Із (26.1) видно, що для збільшення ЕРС необхідно збільшувати магнітний потік Ф через витки. Тому магнітну систему генераторів роблять майже замкнутою, такою, що складається з двох залізних осердь: зовнішнього - кільцеподібного нерухомого і внутрішнього обертового осердя, а повітряний зазор між ними доводять до мінімальних розмірів. Генератор має, як правило, дві обмотки, одна з яких розміщується в пазах нерухомого осердя (статора) з внутрішнього боку, а друга розміщена в пазах обертового осердя (ротора). Одна з обмоток використовується для створення магнітного поля, а друга є робочою обмоткою, в якій індукується змінна ЕРС.
У розглянутій вище схемі генератора (див. мал. 49) ротором (щоправда, без залізного осердя) була дротяна рамка. Магнітне поле створювалося нерухомим постійним магнітом — статором. Зрозуміло, що можна зробити й навпаки — обертати магніт, а рамку залишити нерухомою. У великих сучасних генераторах обертається саме електромагніт, який є ротором, тоді як обмотки, в яких збуджується ЕРС, вкладені в пазах статора і залишаються нерухомими.
|
|
