|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
добру ізоляцію обмоток, не кажучи вже про те, що широке споживання електричної енергії за такої високої напруги взагалі неприпустиме через небезпеку враження людини струмом. Тому електричні генератори будують на напругу 6—25 тисяч вольт, а потім цю напругу підвищують за допомогою трансформаторів. У місцях споживання електроенергії струм високої напруги перетворюють в струми низької напруги (110 В, 220 В, 380 В і т. д.).
Розглянемо будову і принцип дії трансформатора. В найпростішому випадку трансформатор складається з двох котушок (обмоток), надітих на замкнуте залізне осердя (мал. 54). Одна з обмоток — первинна — вмикається до джерела змінної напруги. Під час проходження цією обмоткою змінного струму в осерді виникає змінний магнітний потік Ф, який збуджує у кожному витку первинної обмотки ЕРС
|
|
|
|
|
|
самоіндукції, що дорівнює . Оскільки магнітний потік
існує практично лише всередині осердя і однаковий у всіх перерізах, в кожному витку вторинної обмотки виникає ЕРС
|
|
|
|
|
|
індукції, рівна також
|
|
|
|
|
|
|
Отже, якщо первинна обмотка має n1 витків, а вторинна n2, то ЕРС індукції в обмотках прямо пропорційні кількості витків у них:
|
|
|
|
|
|
|
(29.1)
|
|
|
|
|
|
Відношення k називають коефіцієнтом трансформації. Коефіцієнт трансформації визначається у разі холостого ходу трансформатора, тобто під час розімкнутого кола вторинної обмотки.
При холостому ході (коли до кінців вторинної обмотки не увімкнуто навантаження) в первинній обмотці йде так званий струм холостого ходу. Сила струму І0 холостого ходу мала (становить приблизно 5 % номінальної сили струму),
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|