|
|
Мал. 95
реакції спостерігача на світло значно перевищував час поширення світла від ліхтаря до дзеркала і назад до спостерігача.
Вперше визначити швидкість світла вдалося датському астроному Олафу Ремеру в 1676 р. під час вивчення затемнень одного із супутників Юпітера. Супутники обертаються навколо Юпітера і періодично ховаються за ним. Очевидно, що затемнення супутників мають повторюватися строго періодично. Однак Ремер виявив, що коли Земля наближається до Юпітера, інтервали часу між послідовними затемненнями стають коротшими, а коли віддаляється від Юпітера,— довшими порівняно з розрахованим часом. Ремер пояснив це тим, що протягом року змінюється відстань від Землі до Юпітера, а тому світло від супутника Юпітера до Землі йде різний час. Ремер порівняв результати двох спостережень. Одне було виконане в момент, коли відстань між Юпітером і Землею була мінімальною, а друге — коли ця відстань була максимальною (мал. 96). Різниця між фактичним моментом виходу супутника Юпітера із затемнення і роз-
|
|
