|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фізичні явища відбуваються у просторі й часі, і завдання фізики полягає у з'ясуванні закономірностей перебігу цих явищ, тобто опису змін, які відбуваються з матеріальними об'єктами — тілами і фізичними полями,— в різних точках простору в послідовні моменти часу. В курсі механіки 9-го класу ви ознайомилися з основними уявленнями про властивості простору й часу, створеними людством на основі багатовікового досвіду повсякденного життя. В механіці припускалося, що простір і час незалежні один від одного, що властивості простору не впливають на рухомі тіла, що простір необмежений, однорідний, евклідовий тощо; що час тече незалежно від наявності і руху матеріальних тіл, що йде час лише від минулого до майбутнього, що різні моменти часу не можна відрізнити один від одного і т. д.
Розвиток електродинаміки і оптики несподівано істотно вплинув на наші уявлення про рух. Дослідження явищ, які відбуваються під час великих швидкостей, близьких до швидкості світла, показали незастосовність до них законів класичної механіки, і на початку XX ст. була створена теорія руху тіл з великими швидкостями — теорія відносності.
|
|
|
|
|
|
|
|
§65 — ПРИНЦИП ВІДНОСНОСТІ ЕЙНШТЕЙНА
Під час вивчення фізичних явищ насамперед слід обрати систему відліку, відносно якої визначаються швидкості, прискорення і форма траєкторії рухомих тіл. Вивчаючи механіку, ми переконалися, що всі механічні явища відбуваються однаково в усіх інерціальних системах відліку за однакових початкових умов. Цей висновок дістав назву механічного принципу відносності. Його часто формулюють ще так: жодними механічними дослідами всередині системи не можна встановити, перебуває в спокої інерціальна система чи рухається рівномірно і прямолінійно. Інакше кажучи, рівномірний прямолінійний рух системи ніяк не впливає на механічні явища в ній. Так,
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|