|
|
|
|
|
|
|
|
їх перебіг. Таким чином, принцип відносності Ейнштейна встановлює повну рівноправність усіх інерціальних систем відліку.
Другий постулат так само підтверджений експериментально. Однак, враховуючи величезне значення теорії відносності, її постулати і нині підлягають усе точнішим експериментальним перевіркам з використанням найновіших приладів і методів дослідження. Так, наприклад, у 1961 році перший постулат Ейнштейна було експериментально перевірено за допомогою відкритого у 1958 році ефекту Месбауера, а в 1963 році була здійснена перевірка в лабораторних умовах другого постулату за допомогою джерел гамма-випромінювання, які швидко рухалися. Всі досліди підтверджують постулати Ейнштейна.
Другий постулат Ейнштейна сам по собі виявився не таким вже й несподіваним. Незалежність швидкості світла від швидкості джерела випливала з електромагнітної теорії Максвелла (це загальна властивість хвильового руху. Швидкість хвиль на поверхні води відносно води чи звукових хвиль відносно повітря також не залежить від швидкості джерела). Але якщо врахувати перший постулат — принцип рівноправності інерціальних систем, то дістанемо несподіваний висновок: швидкість світла у вакуумі однакова в усіх інерціальних системах відліку, тобто є абсолютною, а не відносною величиною. Цей, підтверджений дослідами факт сталості швидкості світла, спричинив потребу докорінного перегляду звичних для нашого мислення уявлень про простір і час, оскільки вони суперечили цьому принципу.
|
|
|
|
|
|
1. Чим принцип відносності Ейнштейна відрізняється від принципу відносності в механіці? 2. Сформулюйте принципи (постулати) теорії відносності.
|
|
|
|
|
|
§ 66 — РЕЛЯТИВІСТСЬКИЙ ЗАКОН ДОДАВАННЯ ШВИДКОСТЕЙ
Легко зрозуміти, що класичний закон додавання швидкостей суперечить другому постулату Ейнштейна про сталість швидкості світла у вакуумі. Якщо літак рухається зі швидкістю V і в літаку в напрямі його руху поширюється світлова хвиля, то її швидкість відносно Землі, згідно з другим постулатом, має бути с, а не с + n, як випливає з класичного закону додавання швидкостей. Очевидно, цей закон не-
|
|
|
|
|
|
|
|
|