|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
краю світлочутливої плівки 5, викликаючи більше чи менше її почорніння. Плівка потім проявляється, і з її позитиву робиться негативна копія, на якій можна побачити звукову доріжку з темних і світлих смуг, прозорість яких відповідає звуковим хвилям, які діяли на мікрофон.
Під час відтворення звуку (мал. 132, б) через звукову доріжку пропускається вузький пучок світла, який потім спрямовується на фотоелемент. Під час освітлення фотоелемента виникає електричний струм, сила якого залежить від кількості світла, пропущеного світловою доріжкою. Під час руху кінострічки світловий потік, пропущений світловою доріжкою, безперервно змінюється відповідно до ступеня прозорості доріжки, тому змінюється і сила струму в колі фотоелемента. Ці коливання сили струму підсилюються в мільйони разів і спрямовуються в гучномовець, де перетворюються в звукові коливання, які точно відтворюють ті звукові хвилі, які діють на мембрану мікрофона. Оскільки швидкість світла грандіозна порівняно зі швидкістю звуку, то звукова доріжка на кілька кадрів випереджає відповідне їй зображення.
§ 71 — ФОТОН
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З наведених міркувань зрозуміло, що фотон, як і будь-яка інша частинка, характеризується енергією, масою і імпульсом. Вирази (71.1) і (71.2) пов'язують характеристики фотона як частинки (корпускулярні) — енергію, масу і імпульс — з хвильовою характеристикою світла — його частотою V.
З (71.1) і (71.2) випливає, що зі збільшенням частоти випромінювання v маса та імпульс фотона зростають. Обчислимо масу фотона, яка відповідає довжинам хвиль
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|