|
мені і є потоком електронів, подібним до катодних променів. Відрізняються бета-промені від катодних лише значно більшою енергією. Енергія бета-електронів може досягати кількох мільйонів електрон-вольт (швидкість наближається до швидкості світла і становить 0,999 с).
На відміну від альфа-частинок, випромінювані даною радіоактивною речовиною бета-електрони мають не одне значення енергії, а можуть мати енергію від 0 до деякого найбільшого значення Eм. Максимальна енергія Ем є характерною сталою для даного хімічного елемента.
Внаслідок відносно малої маси бета-частинок під час проходження крізь речовину можливе відхилення їх на значний кут — розсіювання в різні боки. Траєкторії бета-частинок у речовині дуже покручені, для них не існує певної довжини вільного пробігу. Проте сумарна товщина шару, на яку бета-частинка проникає в речовину, в десятки разів перевищує пробіг альфа-частинок.
Гамма-промені. Відсутність відхилень в електричному і магнітному полях і величезна проникаюча здатність гамма-променів вказували на те, що за своєю природою вони аналогічні до рентгенівських. І справді, за допомогою кристалічних решіток удалося спостерігати дифракцію гамма-променів і визначити їх довжину. Вона виявилася порядку 10 10 м, тобто в десятки разів меншою, ніж у жорстких рентгенівських променів. Це означало, що їх квантові властивості виявляються ще більшою мірою, ніж у рентгенівських променів.
Природа радіоактивного проміння вказує на те, що його причиною є самочинний розпад атомних ядер радіоактивних елементів. При цьому деякі з ядер випускають тільки альфа-частинки, інші — бета-частинки. Є радіоактивні ядра, які випускають і ті й ті частинки. Більшість ядер одночасно випускає і гамма-промені. У радіоактивних ядер, які утворюються штучно, спостерігаються й інші радіоактивні процеси, наприклад виліт протонів або позитронів. Про штучні радіоактивні елементи йтиметься пізніше.
|
|