|
Значення поглинутої дози залежить від виду випромінювання, енергії його частинок, густини їх потоку і від складу опромінюваної речовини. Це пояснюється різними процесами взаємодії частинок і фотонів з електронами і атомами речовини. За інших однакових умов поглинута доза тим більша, чим більший час опромінення, тобто поглинута доза нагромаджується з часом.
Здавалося б, для обчислення поглинутої дози достатньо виміряти енергію йонізуючого випромінювання, яке падає на тіло, енергію, яка пройшла крізь тіло, і їх різницю поділити на масу тіла. Однак практично це зробити важко, оскільки тіло неоднорідне, енергія розсіюється тілом у всі боки тощо. Отже, цілком конкретне і зрозуміле поняття «поглинута доза» виявляється мало придатним на практиці. Тому дозу рентгенівського і гамма-випромінювання вимірюють за йонізацією ними повітря. Одиницею вимірювання в цьому випадку є кулон/кілограм (Кл/кг). Доза в 1 Кл/кг означає, що сумарний заряд усіх йонів одного знака, утворених в 1 кг повітря, дорівнює кулонові. На практиці часто користуються також застарілою одиницею дози рентгенівського і гамма-випромінювання — рентгеном (Р). 1 Р = 2,58-10 4 Кл/кг.
Біологічна дія йонізуючих випромінювань будь-якого виду на живі тканини пов'язана із збудженням і йонізацією атомів та молекул, утворенням вільних хімічних радикалів. Збуджені атоми і йони, вільні радикали мають високу хімічну активність, тому в клітинах організму утворюються нові хімічні сполуки, чужі здоровому організму. Йонізуючі випромінювання пошкоджують або руйнують клітини, порушують їх здатність до поділу, викликають необоротні генетичні зміни (мутації) хромосом, що призводить до тяжких спадкових хвороб і потворства нащадків, до променевої хвороби і утворення злоякісних пухлин.
Враховуючи небезпеку для людини радіоактивних випромінювань, встановлено гранично допустимі дози опромінення. Для великих груп населення будь-якого віку, включаючи й тих, що проживають поблизу підприємств, на яких використовуються випромінювання з промисловою чи
|
|
