|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Вимірювання прискорення вільного падіння за допомогою маятника
Прилади і матеріали: штатив з муфтою і кільцем, кулька з отвором, нитка, годинник з секундною стрілкою або секундомір, вимірювальна стрічка з міліметровими поділками.
Вказівки до роботи.
1. Встановити на краю стола штатив. Біля його верхнього кінця за допомогою муфти закріпити кільце і підвісити до нього кульку на нитці. Кулька має висіти на відстані 1—2 см від підлоги.
2. Змусити маятник коливатися, відхиливши кульку в бік на 5—8 см і відпустивши її.
3. Зафіксувати час 20 — 30 повних коливань маятника.
4. Виміряти стрічкою довжину І маятника.
5. Обчислити прискорення вільного падіння за формулою
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Дослід повторити ще два рази для трохи менших довжин маятника та більшого числа коливань.
7. Оцінити похибку, з якою визначене прискорення.
2. Вивчення явища електромагнітної індукції
Прилади і матеріали: дві котушки з осердями, два підковоподібні магніти, міліамперметр лабораторний, джерело постійного струму на 5—6 В, реостат на 30 Ом, вимикач, реостат на 10 Ом, котушка з великою кількістю витків і замкнутим осердям, з'єднувальні провідники.
Вказівки до роботи.
1. Підключити котушку з великою кількістю витків до міліамперметра. Швидко вставити магніт у котушку, спостерігаючи за показаннями міліамперметра. Залишити магніт у котушці і спостерігати за стрілкою приладу. Швидко вийняти магніт з котушки, спостерігаючи за показаннями міліамперметра. Повторити досліди, рухаючи котушку відносно нерухомого магніту.
2. Повільно вставити в котушку або вийняти з неї один, а потім два магніти, складені однойменними полюсами. По-
|
|
|
|
|
|
|
|
|