|
|
Мал. 119
Щоб з'ясувати суть явища поляризації, розглянемо таку механічну аналогію.
Прикладом поперечних механічних коливань можуть бути коливання мотузки, яку розгойдують з одного кінця. Хвилі біжать вздовж неї, а коливання здійснюються в перпендикулярному до неї напрямі. Хвилі, що біжать мотузкою, яку розгойдують у вертикальній площині, вільно проходитимуть крізь вертикальну щілину (мал. 119, а). Це саме спостерігатиметься, коли обидві щілини горизонтальні (мал. 119, б) і мотузку розгойдують у горизонтальній площині. Якщо ж щілини взаємно перпендикулярні (мал. 119, в), коливання припиняються. Легко зрозуміти, що на поширення поздовжніх хвиль положення щілини аж ніяк не впливає.
Якщо в поперечних хвилях одночасно відбуваються коливання в різних напрямах у площині, перпендикулярній до променя, щілина пропускатиме хвилі тільки з коливаннями, паралельними їй, тобто перетворюватиме неполяризовані хвилі в плоскополяризовані.
Щоб з'ясувати, чи є світлова хвиля поперечною, слід знайти для світлових хвиль пристрій, який виконував би роль вказаної вище щілини і поляризував неполяризовану світлову хвилю.
Властивості такого роду щілини мають кристали деяких речовин, зокрема кристали турмаліну. Вирізані з них певним чином плоскопаралельні пластинки здатні пропускати світлові коливання лише певного напряму. Отже, турмалі-
|
|
