|
|
рактер процесу (розсіювання, ядерна реакція, розпад частинок), якщо він стався в емульсії. На малюнку 150 показані сліди, залишені у фотоемульсії.
Цей метод має такі переваги: ним можна реєструвати траєкторії всіх частинок, які пролетіли крізь фотопластинку за час спостереження;
фотопластинка завжди готова до застосування (емульсія не потребує процедур, які б приводили її в робочий стан);
емульсія має велику гальмівну здатність (зумовлену великою густиною);
метод дає незникаючий слід частинки, який потім можна старанно вивчати.
Недоліком методу є довготривалість і складність хімічної обробки фотопластинок і головне — багато часу, який треба витратити на тривалий розгляд кожної пластинки у сильному мікроскопі.
Камера Вільсона. Безпосередньо спостерігати і фотографувати сліди окремих частинок можна в камері Вільсона — приладі, винайденому в 1911 році англійським вченим Ч. Вільсоном.
Камера Вільсона є герметично закритим циліндром (мал. 151), заповненим газом і парами якихось рідин, близькими до насичення. У разі швидкого збільшення об'єму пара охолоджується і з насиченої перетворюється в перенасичену. Якщо в цей час у циліндр влітає заряджена частинка, вона на своєму шляху йонізує молекули газу, і на цих йонах конденсуються краплі рідини, роблячи видимою траєкторію частинки. При належній підготовці камери туманний слід частинки утворюється настільки густим, що добре видимий не лише оком, а й може бути сфотографованим.
- Видимі відрізки шляхів заряджених частинок у камері Вільсона звичайно називають треками. На малюнку 152 відтворені деякі з фотографій таких треків.
За довжиною треку можна визначити енергію частинки, а за кількістю краплин туману на одиницю довжини треку можна оцінити її швидкість. За характером треку можна визначити вид (природу) частинки. Так, масивна альфа-час-
|
|
