|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мал. 147
|
|
|
|
|
|
|
|
За цією формулою знаходять кількість атомів N, що не розпалися, у будь-який момент часу, якщо відомий період піврозпаду. Ця ж закономірність дала можливість визначити і період піврозпаду всіх відомих радіоактивних елементів.
Залежність, виражена формулою 82.2, зображена на графіку малюнка 147, де по осі абсцис відкладено час у періодах піврозпаду, по осі ординат — кількість атомів, що не розпалися.
Звернемо увагу ще раз, що радіоактивний розпад є статистичним процесом. Закон радіоактивного розпаду дає можливість визначити середню кількість атомів, які розпадаються за певний інтервал часу. Ми не можемо передбачити, коли саме розпадеться те чи інше ядро радіоактивного елемента, але знаємо, що в середньому за одиницю часу в будь-якій радіоактивній речовині розпадеться цілком певна, характерна для даної радіоактивної речовини частка атомних ядер.
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Що станеться з ядром під час випромінювання альфа-частинки, бета-частинки і гамма-кванта? 2. Запишіть схему радіоактивного альфа- і бета-розпаду. 3. Що таке ізотоп? 4. Що таке радіоактивний ряд (сім'я)? Наведіть приклад радіоактивного ряду. 5. Що розуміють під періодом піврозпаду? Чому не визначають час повного розпаду всіх ядер? 6. Чи правильно, що чим довше існує атом, тим більша ймовірність його розпаду?
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|