|
ці, тепер вже застарілі, уявлення. Виявилося, що будь-яка частинка може виникати в парі з античастинкою і зникати в результаті взаємодії з античастинкою, перетворюючись в інші частинки. Підтвердженням цього стало відкриття двій-ників-античастинок у всіх частинок. Так, у 1995 році групою американських фізиків було відкрито антипротон. Він має масу, що дорівнює масі протона, але заряджений негативно. Його заряд дорівнює зарядові протона. Протон і антипротон також виникають одночасно в парі, а з'єднуючись, зникають, перетворюючись в інші частинки.
У 1957 році було виявлено існування антинейтронів. Антинейтрони мають масу, рівну або близьку до маси нейтрона. Антинейтрон, так само як і нейтрон, не має електричного заряду. Об'єднуючись разом, нейтрон і антинейтрон зникають, перетворюючись в інші частинки.
Нині вважається доведеним, що античастинки є в усіх без винятку мікрочастинок, лише в деяких нейтральних частинок, як, наприклад, у фотона, античастинка тотожна частинці.
Встановлення факту існування античастинок — позитронів, антинейтронів, антипротонів — привело до нової проблеми — проблеми антиречовини. Відкриття антипротона дало можливість висловити припущення, що антипротон може захоплювати на зовнішню орбіту позитрон і утворювати «антиатом», аналогічний до атома Гідрогену, з тією лише різницею, що позитивні й негативні заряди міняються місцями. З антипротонів і антинейтронів можуть утворюватися «антиядра» й інших елементів, які, захопивши на зовнішню орбіту відповідну кількість позитронів, утворюють антиатоми цих елементів. Сукупність таких антиатомів утворює антиречовину.
Ці припущення дістали експериментальне підтвердження. На сьогодні одержано важкий антиводень (антидейтерій), антигелій і антитритій.
Властивості антиречовини нічим не відрізняються від властивостей звичайної речовини, але разом речовина й антиречовина існувати не можуть — взаємодіючи, атоми речовини й антиречовини зникають, перетворюючись у фотони та інші частинки. При такому перетворенні дефект маси досягає максимуму і виділяється максимально можлива, згідно з законом взаємозв'язку маси й енергії, кількість повної енергії 2mc2, де m — маса однієї частинки. Таким чином, антиречовина є найбільш досконалим, найбільш «калорійним» паливом. Але це паливо необхідно не лише навчитися добувати, а й зберігати, оскільки воно має бути старанно ізольоване від звичайної речовини. Чи зможе людство успішно розв'язати цю проблему, покаже майбутнє.
|
|