|
Звук, створений різними джерелами, викликає в нашій свідомості різні відчуття, згідно з якими ми й характеризуємо різні звуки. Залежно від цього ми говоримо про сильні й слабкі звуки, високі й низькі тощо. Зміст цих слів нам зрозумілий, хоча коли задуматися над ними, то чіткості тут немає. Запитайте у свого товариша, що означає сильний звук, відповідь буде розпливчастою. Говорячи про сильні й слабкі звуки, про високі й низькі, ми спираємося на наші суб'єктивні відчуття, і цього нам виявляється цілком достатньо, щоб обходитися в повсякденному житті. Зрозуміло, що для наукового опису звукових явищ не можна користуватися виключно якісними суб'єктивними уявленнями і міркуваннями. Характеристики звуку необхідно пов'язати з певними фізичними характеристиками, які не залежать від особливостей сприймання звуку людиною. Зокрема важливо з'ясувати, чим з погляду фізики відрізняються музикальні звуки від шуму і чому такими несхожими можуть бути музикальні звуки між собою?
Чистий музикальний звук можна дістати за допомогою камертона. Простежимо за різним звучанням камертона. Для цього виконаємо такий дослід. На торцевій частині ніжки камертона закріпимо легеньке дзеркальце. Візьмемо дзеркальний барабан, пристрій, здатний його обертати, і освітлювач. Розмістимо їх, як показано на малюнку 70. Світловий промінь, відбившись від дзеркальця на ніжці камертона і дзеркального барабана, дає на екрані світлу пляму. Змусимо камертон звучати, ударивши злегка по ньому гумовим молоточком. Пляма на екрані «витягнеться» у вертикальну лінію. Це відбувається тому, що камертон здійснює
|
|
