|
Звукові хвилі, зустрічаючись з будь-яким тілом, викликають вимушені коливання цього тіла. Якщо частота власних вільних коливань тіла збігається з частотою звукової хвилі, то умови для передавання енергії від звукової хвилі до тіла виявляються найкращими — тіло стає акустичним резонатором. Амплітуда вимушених коливань при цьому досягає максимального значення — спостерігається акустичний резонанс.
Якщо перед відкритим роялем взяти якийсь тон, після припицення його звучання можна чути звучання струн рояля: це резонують струни, що мають однаковий період коливань з узятим тоном. Поставимо поряд два однакові камертони А і В, повернувши отвори резонаторних ящиків, на яких вони закріплені, назустріч один одному (мал. 73). Ударивши гумовим молоточком по камертону А, приведемо його в коливання, а потім приглушимо пальцями. Ми почуємо звук, що його створює другий камертон В, відгукуючись на коливання камертона А. Змінимо період коливання камертона В, надівши на його ніжку маленьку муфточку. Повторюючи дослід, виявимо, що тепер камертон В уже не відгукується на коливання камертона А.
Звукові хвилі, утворені камертоном А, дійшовши до камертона В, збуджують вимушені коливання йото з частотою, яка дорівнює частоті коливань камертона А. Якщо частота коливань камертона В така сама, як і камертона А, то має
|
|
