|
світловий потік, який падає на катод К, і вимірюватимемо силу фотоструму насичення. Ми переконаємося, що сила фотоструму насичення прямо пропорційна падаючому на фотокатод світловому потоку (перший закон фотоефекту).
Цей закон легко зрозуміти: чим більша енергія падаючого світлового пучка, тим більшу кількість електронів цей пучок вибиває. Можна також переконатися, що фотоефект практично безінерційний. Інтервал часу між початком освітлення і появою фотоструму не перевищує 10-9 секунди. Це легко помітити, перекриваючи пучок світла непрозорим екраном, а потім приймаючи екран.
Тепер за незмінного світлового потоку зменшуватимемо напругу між К і А. За досить малих напруг сила фотоструму починає зменшуватися, однак навіть при напрузі, рівній нулю, струм у колі не зникає. Це свідчить про те, що світло, вириваючи електрони, надає їм кінетичної енергії і вони досягають поверхні анода А. Значення цієї кінетичної енергії (або швидкості електронів) можна визначити так. Поміняємо місцями полюси батареї, щоб створити між катодом і анодом електричне поле, яке гальмує рух електронів. У цьому випадку електрони, які рухаються від пластинки К до пластинки А, за рахунок своєї кінетичної енергії виконують роботу проти сил поля. Якщо збільшити напруженість гальмівного поля, сила фотоструму зменшується і при певній напрузі U фотострум взагалі припиняється. Це означає, що навіть електрони, які вилетіли з максимальною швидкістю з металу, вже не можуть подолати гальмівну дію електричного поля і долетіти до пластинки А. Позначивши найменшу затримую-
|
|
