|
|
|
|
|
|
|
|
|
Проте ні наявність червоної межі фотоефекту, ні незалежність швидкості вибитих електронів від світлового потоку не можна пояснити з точки зору електромагнітної теорії світла. Труднощі в тлумаченні явища фотоефекту викликали сумніви в універсальності застосування електромагнітної теорії світла і привели А. Ейнштейна до створення квантової теорії світла.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
§ 69 — РІВНЯННЯ ЕЙНШТЕЙНА. КВАНТИ СВІТЛА
У 1905 р. А. Ейнштейн показав, що закони фотоефекту легко пояснюються, якщо припустити, що будь-яке електромагнітне випромінювання, в тому числі і світло, поширюється в просторі у вигляді окремих порцій енергії — квантів електромагнітного поля. Ці кванти інакше називаються фотонами. Енергія кожного кванта світла (фотона) дорівнює:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де V — частота коливань в електромагнітній світловій хвилі, h — коефіцієнт, який дістав назву сталої Планка (на честь відомого німецького фізика М.Планка). її числове значення h = 6,62 -34 Дж-с.
Таким чином, за квантовою теорією, світло є потоком фотонів, які рухаються зі швидкістю світла с. В однорідному світлі з частотою v всі фотони мають однакову енергію hv. Поглинання світла полягає в тому, що фотони передають всю свою енергію атомам і молекулам речовини, тобто поглинання світла, як і його поширення, відбувається переривчасто (дискретно), окремими порціями.
Ці уявлення про поширення і поглинання світла дали можливість пояснити явище фотоефекту. Фотоефект відбувається в результаті поглинання фотонів вільними електро-
|
|
|
|
|
|
|
|
|