|
Розглянуті вище явища інтерференції, дифракції, дисперсії і поляризації світла свідчать, що світло має хвильові властивості. Однак у процесі вивчення взаємодії світла з речовиною в кінці XIX і на початку XX ст. було відкрито, деякі оптичні явища, які не вдавалося пояснити з точки зору електромагнітної теорії світла. У зв'язку з цим виникло нове уявлення про світло як потік своєрідних частинок — фотонів, або квантів світла.
У цьому розділі розглянемо явища взаємодії світла з речовиною, розуміння яких на основі уявлення про світло як електромагнітні хвилі викликає значні труднощі або ж неможливе. Одним з таких явищ є фотоелектричний ефект.
§ 68 —ФОТОЕЛЕКТРИЧНИЙ ЕФЕКТ І ЙОГО ЗАКОНИ
Світло, падаючи на поверхню металу і поглинаючись нею, вириває електрони з металу. Це явище виривання електронів з речовини під дією випромінювання дістало назву фотоелектричного ефекту. Фотоефект можна спостерігати на такому простому досліді: очищеній до блиску і закріпленій на електроскопі цинковій пластинці надають негативного заряду (надмір електронів полегшує їх випромінювання) і діють на неї випромінюванням електричної дуги чи ртутно-кварцевої лампи (мал. 125). При цьому пластинка швидко розряджається, що спостерігається за допомогою електроскопа. Якщо пластинку зарядити позитивним зарядом, ніякої зміни заряду пластинки помітити не вдається. Дослід з дуже чутливим електроскопом показує, що під час освітлення незарядженої цинкової пластинки остання заряджається позитивно (втрачаючи негативний заряд).
Пояснюється це тим, що світло вириває електрони з по-
|
|
