|
|
100 раз перевищують сили кулонівського відштовхування протонів. Ядерні сили діють на дуже малих відстанях.
Під час утворення ядра з окремих нуклонів виділяється енергія, що дорівнює енергії зв'язку ядра. Стійкість (міцність) атомних ядер часто характеризують питомою енергією зв'язку.
Під час ядерних реакцій обов'язково виконуються різні закони збереження: електричного заряду, числа нуклонів, енергії, імпульсу, маси тощо. Розрізняють такі типи реакцій: 1) випускання збудженим ядром гамма-квантів з поверненням ядра в нормальний стан; 2) захоплення ядром бомбардуючої частинки з перетворенням цього ядра в більш масивне; 3) поглинання ядром бомбардуючої частинки з випусканням ним однієї чи кількох частинок; 4) розщеплення ядра на кілька частин.
У процесі ядерних реакцій може виділятися й поглинатися енергія. Енергетичний ефект реакції можна розрахувати на основі закону збереження й перетворення енергії. Виділення ядерної енергії має місце як під час реакцій поділу важких ядер, так і під час реакцій синтезу легких ядер.
Ступінь опромінення середовища радіоактивними випромінюваннями кількісно характеризують поглинутою дозою — енергією випромінювання, поглинутою 1 кг речовини.
На початку 30-х років XX століття встановлено, що основними структурними елементами речовини є електрони, протони, нейтрони і фотони. Пізніше було відкрито ряд елементарних частинок, які не є структурними елементами речовини, однак відіграють важливу роль у взаємодіях між елементарними частинками (позитрон, нейтрино, мезони, піони тощо).
У 1932 році відкрито двійник електрона, його античастинку — позитрон, існування якого теоретично передбачив у 1930 р. П. Дірак. Фотон великої енергії може перетворитися в пару електрон—позитрон і, навпаки, під час зіткнення позитрона з електроном вони перетворюються у два фотони.
Вільний нейтрон радіоактивний і внаслідок радіоактивного розпаду перетворюється в протон, випромінюючи при цьому електрон і антинейтрино. Розпад нейтрона є перетворенням в інші частинки, а не простим поділом на складові частини.
У мікросвіті зникає різниця між частинками речовини й поля. Про відносність поділу матерії на рівні елементарних частинок на частинки речовини і частинки поля переконливо свідчить їх взаємоперетворюваність.
|
|