|
вільних атомів Аргентуму, в кожному місці кількість вивільнених атомів Аргентуму пропорційна кількості падаючих фотонів світла. Таким чином, на фотоплівці утворюється зображення з дуже малих частинок металевого срібла. Зображення з кристалів срібла, яке утворюється на фотоплівці під дією світла, називається прихованим зображенням.
Для одержання видимого зображення використовується процес проявлення. Для цього плівку в темноті занурюють у розчин проявника — речовини, здатної відновлювати бромід аргентуму у вільне металеве срібло. Таке відновлення найбільш ефективно відбувається навколо центрів прихованого зображення.
Для того щоб після проявлення кристали броміду аргентуму, що залишилися на плівці, не могли відновитися, здійснюється процес фіксування в розчині тіосульфату натрію Na2S203. Він полягає в розчиненні кристалів броміду аргентуму, які не розклалися.
Зображення на фотоплівці є негативним (мал. 134, а), тобто світлим місцям об'єкта відповідають темні місця фотографічного зображення. Для одержання нормального, позитивного, зображення (мал. 134, б) здійснюється повторний процес фотографування з негативу на фотопапір, після чого проводять операції проявлення і фіксування.
Фотографія дуже точно і на тривалий час здатна зафіксувати події, які з часом відходять у минуле. Велике значення має фотографія для науки. Такі швидкі процеси, як удар блискавки, зіткнення елементарних частинок, можна зафіксувати на фотографії і потім детально вивчити.
Об'єкти, які посилають настільки слабке світло, що їх не можна розрізнити оком, можна зафіксувати на фотопластинці за досить великої витримки, тобто великому періоді освітлення пластинки. Саме тому такі дуже віддалені від нас об'єкти, як галактики, вивчаються за фотографіями.
|
|
