|
взаємодії, тобто для макротіл вирішальне значення мають гравітаційна і електромагнітна взаємодія. Гравітаційна взаємодія визначає рух космічних об'єктів і частково їх будову. Істотною є сила тяжіння і для руху всіх макрофізичних тіл на Землі.
Під час контактів макроскопічних тіл електричні заряди одного тіла наближаються до зарядів іншого, що викликає істотні електромагнітні сили, відомі як сили пружності, тертя, опору середовища. Таким чином, рух макроскопічних тіл на Землі визначається гравітаційними і електромагнітними взаємодіями. Останніми зумовлені і більшість випромінювань — видиме, інфрачервоне, ультрафіолетове, рентгенівське тощо.
У мікросвіті, в областях розмірами від 10-8 м до 10-15 м вирішальну роль відіграють електромагнітні взаємодії, оскільки гравітаційні порівняно з ними мізерно малі. Електромагнітна взаємодія об'єднує ядра й електрони в атоми, атоми — в молекули, молекули — в кристали. Електромагнітними взаємодіями зумовлені всі хімічні реакції, а значить, і біологічні процеси.
Електромагнітні взаємодії виявляються в мікросвіті на відстанях, менших за 10-15 м, але тут вони перекриваються більш інтенсивними сильними взаємодіями. Сильні взаємодії ведуть до взаємних перетворень елементарних частинок і атомних ядер. На відміну від гравітаційної і електромагнітної форм руху ці процеси відбуваються в масштабах порядку розмірів атомних ядер. Сильні взаємодії забезпечують стійкість атомних ядер. Поряд з сильними в мікросвіті, починаючи з відстаней 10-13 м, проявляються слабкі взаємодії. Слабкі взаємодії — це процеси, зв'язані з випромінюванням і взаємодією нейтрино (під час розпаду радіоактивних ядер, нейтронів, мезонів тощо).
Отже, сильні і слабкі взаємодії разом з електромагнітними зумовлюють будову і властивості атомних ядер і елементарних частинок.
Матеріальна єдність світу виявляється також в абсолютності і відносності існування матерії, в її нестворюваності і незнищуваності, підтверджених всім розвитком природознавства. Про це свідчать конкретні закони збереження і перетворення фізичних величин, які характеризують різні властивості матерії і її руху (закони збереження маси, енергії, заряду, імпульсу тощо). Ці окремі закони є конкретним виразом об'єктивної загальної властивості нестворюваності і незнищуваності матерії і руху.
Сучасна фізична картина світу є результатом узагальнення найважливіших досягнень усіх фізичних наук. Однак хоч
|
|