|
|
частоти утворювали ряд цілих чисел. До спільної планки прикріплюється також якір, розміщений над полюсом електромагніту. Якщо по обмотці електромагніту пропускати змінний струм, якір почне коливатися і спричинить тим самим коливання прикріплених пластинок. І лише та пластинка, власна частота коливань якої збігається з частотою коливань планки (настроєна в резонанс), матиме більшу амплітуду коливань. Це і дає змогу визначити частоту змінного струму.
Цей самий прилад може бути використаний і для вимірювання частоти механічних коливань машини чи механізму. Для цього слід прикріпити планку частотоміра до тієї частини машини, коливання якої треба дослідити. Пластинка, частота власних коливань якої найближча до частоти коливань машини, потрапить у резонанс, і в пластинці виникнуть значні коливання, які легко помітити.
§ 19 — ПОНЯТТЯ ПРО АВТОКОЛИВАННЯ
Ми з'ясували, що будь-яка коливальна система, виведена зі стану рівноваги і залишена сама собі, здійснює коливання завжди з однією й тією самою частотою, характерною для даної системи. Ці власні коливання через наявність сил тертя з часом затухають, оскільки енергія, надана системі під час виведення її зі стану рівноваги, весь час витрачається, перетворюючись, зокрема, у внутрішню енергію. Щоб коливання були незатухаючими, необхідно якимось чином поповнювати енергію системи. Найпростіший спосіб поповнення, наприклад, енергії фізичного маятника — це періодично підштовхувати його. Однак такий спосіб не завжди зручний. Звичайно коливальну систему забезпечують додатковим пристроєм, за допомогою якого вона від джерела енергії сама поповнює витрачену на тертя енергію. У такому разі система здійснює незатухаючі коливання доти, поки не вичерпається запас енергії джерела. Причому надходження енергії від джерела регулюється самою системою. Коливальні системи, здатні до саморегулювання, називають автоколивальними, а коливання, які в них виникають,— автоколиваннями.
Автоколивальні системи поширені у техніці й природі. Прикладами автоколивальних систем можуть бути годинникові механізми, двигуни внутрішнього згоряння і парові машини, відбійні молотки, духові музичні інструменти, легені й серце, лампові й напівпровідникові генератори електричних коливань тощо.
Будь-яка коливальна система (незалежно від її конструкції) складається з трьох основних частин: власне коли-
|
|