|
|
вальної системи, джерела енергії та клапана, який керує надходженням енергії з джерела (схема 1).
Розглянемо як приклад найпростішої автоколивальної системи механізм звичайного годинника — «ходиків» (мал. 41). Маятник годинника забезпечено зігнутим рівноплечим важелем-анкером, з яким зчеплене ходове колесо. Воно приводиться в рух гирею, підвішеною до ланцюжка, перекинутого через зубчасте колесо, насаджене на спільну вісь з ходовим колесом. Маятник здійснює незатухаючі коливання завдяки тому, що змушує ходове колесо у відповідні моменти підштовхувати себе за рахунок енергії, яка передається під час опускання гирі. В наручних і настільних годинниках замість гирі застосовують заводну пружину, а замість маятника — балансир (мал. 42). Він має форму симетричного тіла, яке здійснює коливання навколо вертикальної осі завдяки пружності спіральної пружини, яка закручується й розкручується.
Схема 1
|
|
